Британские ученые считают, что метеориты сделали Землю более пригодной для жизни.

Метеоритная "тяжелая бомбардировка", которой Земля подвергалась около четырех миллиардов лет назад, могла стать одним из источников земной атмосферы и океанов и сделать нашу планету более пригодной для жизни. Об этом пишет группа британских ученых в статье, опубликованной в журнале Geochimica et Cosmochima Acta.

Ричард Корт и Марк Сифтон из Имперского колледжа Лондона полагают, что метеориты, разогреваясь до высокой температуры при входе в атмосферу, выделяли значительное количество водяного пара и углекислого газа.

Они провели эксперименты с образцами одного из самых распространенных типов метеоритов - углистых хондритов - и обнаружили, что при разогреве они выделяли большие объемы воды и углекислоты. Метеориты в среднем могут выделить до 12% собственной массы в виде пара и 6% - в виде углекислого газа.

Затем ученые проанализировали данные о произошедшей четыре миллиарда лет назад "большой метеоритной бомбардировке", которой в течение 20 миллионов лет подвергалась Земля и Марс. Используя существующие модели этого события, ученые подсчитали, что метеориты тогда "доставляли" на планеты 10 миллиардов тонн углекислоты и 10 миллиардов тонн воды в год. Масса современной земной атмосферы составляет около 5 тысяч триллионов тонн.

Это свидетельствует о том, что метеоритная бомбардировка могла принести достаточно углекислого газа и воды, чтобы сделать атмосферу обеих планет более теплой (за счет парникового эффекта), и более влажной, и более пригодной для жизни.

"Долгое время ученые пытались понять, почему Земля так богата водой по сравнению с другими планетами солнечной системы. Метеоритная бомбардировка может дать ключ к этой загадке", - говорит Ситфон.

Авторы исследования добавляют, что гидросфера и атмосфера Марса, некогда почти такая же мощная, как и на Земле, не сохранилась из-за слабого магнитного поля планеты, которое не смогла защитить ее от солнечного ветра, "содравшего" воздушную оболочку.

По материалам: rian.ru, topnews.ru

Окей, а на метеорах життя звідки взялось?

У 1996 році співробітники NASA знайшли в Антарктиді метеорит АН184001, - осколок марсіанського породи. 16 мільйонів років тому в результаті якогось катаклізму він був вибитий з поверхні Марса, а 20 тисяч років тому впав на Землю. У метеориті були знайдені поліциклічні ароматичні вуглеводи, - сліди життєдіяльності організмів.

Перед тим, в грудні 1984 року, група мисливців за метеоритами із США знайшла в Антарктиді (горах Алана) двокілограмовий метеорит, який отримав назву ALH 84001. Він пролежав довший час у сховищі NASA, поки комусь не прийшло в голову зробити стандартний аналіз хімічного складу породи. Лаборант зробив кілька електронних мікрофотографій, які згодом приголомшили вчених. На поверхні проб виявились подовгасті паличкоподібні структури (правильної форми), які мали явно не мінеральне походження. То були скам'янілі позаземні бактерії.


Метеорит ALH 84001, знайдений у грудні 1984 року в Антарктиді


Структури метеориту ALH 84001 під скануючим електронним мікроскопом, які трактуються як скам'янілі марсіанські бактерії

Скам’янілі бактеріоподібні організми з ALH 84001 мали розмір всього 20-100 нанометрів, тоді як найменші з відомих земних бактерій мають розміри 0,3 мікрометра (300 нанометрів). Приналежність знайдених у метеориті форм до позаземного життя викликала жваві дебати між мікробіологами. Одні вважають що бактерії земного походження, інші переконані у протилежному. Метеорит добули з льоду, і при температурі нижчій за нуль бактерії погано розмножуються, або взагалі не розмножуються. Суперечки тривають. На сьогодні питання залишається відкритим: “Що ж знайшли у марсіанському метеориті?”